9778. Марганець (сироватка)

Дослідження концентрації марганцю в сироватці крові застосовують для діагностики гострого та хронічного отруєння марганцем,  підтвердження випадків професійного захворювання, для оцінювання балансу цього мікроелемента в організмі.

Марганець (Mn) є життєво необхідним для організму мікроелементом, бере активну участь у біологічних процесах. Добова потреба у марганці – декілька міліграмів. Недостатнє надходження марганцю в організм спричинює уповільнення росту та розвитку, анемію, лактаційну тетанію, порушення мінерального обміну кісткової тканини. Mn є нормальною складовою повітря, ґрунту, води та продуктів харчування. Вегетаріанці (за рахунок споживання великої кількісті продуктів, багатих на Mn, таких як зернові, бобові та горіхи), люди, котрі споживають багато чаю, курять тютюн або вдихають дим під час пасивного куріння, можуть мати більш високі рівні цього мікроелемента. Марганець широко використовують у гірничодобувній промисловості і в процесі виготовлення чавуну та сталі (забезпечує високу міцність і значну пружність). У високих концентраціях токсичний, тому в усіх виробництвах, де його застосовують, а також під час його видобування з руд є потенційна небезпека виникнення інтоксикацій.

Гострі отруєння марганцем трапляються рідко. В умовах виробництва практичне значення має хронічна інтоксикація. Гірничодобувну промисловість і виробництво чавуну та сталі вважають основними джерелами інтоксикації марганцем. В організм марганець потрапляє через дихальні шляхи, меншою мірою – через шлунково-кишковий тракт (3-5%) і шкіру. Виділяється із організму повільно через травний канал із калом, меншою мірою виводиться нирками із сечею, зі слиною, молоком матері під час лактації. Має кумулятивну дію, відкладається у паренхіматозних органах, кістках, залозах внутрішньої секреції, головному та спинному мозку.

Симптоматика хронічної марганцевої інтоксикації розвивається поступово, у клінічній картині розрізняють три стадії. Стадія І характеризується функціональними змінами ЦНС у вигляді астено-вегетативного синдрому. Для цієї стадії характерні такі симптоми, як сонливість, апатія, емоційна лабільність, слабкість, млявість, втрату апетиту, сексуальна дисфункція, головний біль. Стадіям ІІ та ІІІ інтоксикації притаманні неврологічні та психічні прояви. Для ІІІ стадії характерне специфіче ураження стріопалідарної системи – марганцевий паркінсонізм. Пацієнти, які перебувають на тривалому парентеральному харчуванні, повинні отримувати добавки Mn. Рівень марганцю в сироватці крові понад контрольні значення може свідчити про нещодавній вплив цього мікроелемента.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: