9318. Бензодіазепіни (якісне визначення)

Бензодіазепіни – група препаратів, які широко використовують у психіатрії та неврології. Вони знижують тривогу, поліпшують сон, знімають судоми, розслаблюють м’язи.

Належать до психоактивних речовин і можуть спричинювати залежність у разі тривалого або неправильного вживання.

Визначення бензодіазепінів у крові дає змогу підтвердити приймання людиною препаратів цієї групи і відіграє важливу роль у лікуванні передозувань ними.

Бензодіазепіни – група препаратів зі снодійним, седативним, анксіолітичним, міорелаксивним і протисудомним ефектами. За тривалого використання можуть спричиняти звикання і фізичну залежність.

Фармакодинаміка

Бензодіазепіни, алостерично взаємодіючи з ГАМК-рецепторами, збільшують спорідненість гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) до цих рецепторів, тим самим збільшуючи надходження іонів хлору всередину нейронів і підвищуючи гальмівний постсинаптичний потенціал, що знижує збудливість нейронів.

Фармакокінетика

Розрізняють 3 групи бензодіазепінів залежно від періоду їх напіввиведення:

• короткої дії – період напіввиведення становить 1-12 годин (бротизолам, мідазолам, тріазолам);
• середньої тривалості дії – період напіввиведення становить 12-40 годин (алпразолам, феназепам, естазолам, флунітразепам, клоназепам, лорметазепам, лоразепам, нітразепам, темазепам);
• бензодіазепіни тривалої дії – період напіввиведення становить 40-250 годин (діазепам, гідазепам, медазепам, клоразепат, хлордіазепоксид і флуразепам).

Передозування

Симптомами передозування бензодіазепінів можуть бути сонливість, невиразне мовлення, ністагм, гіпотензія, атаксія, кома, пригнічення дихання і зупинка серця.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: