9316. Амфетаміни (якісне визначення)

Амфетаміни – група наркотичних препаратів із вираженим впливом на нервову систему і психіку. У медицині та судовій практиці може знадобитися підтвердження факту вживання наркотичних речовин і визначення їхнього виду.

Цей аналіз дає змогу виявити в крові людини амфетаміни. Його краще проводити в комплексі із визначенням наявності в організмі інших наркотичних засобів.

Амфетамін (скор. від α-метилфенілетиламін) – стимулятор центральної нервової системи й анорексигенний засіб, похідний фенілетиламіну. Механізм дії заснований на викиді нейромедіаторів (дофаміну, норадреналіну і серотоніну). Амфетамін є рекреаційною психоактивною речовиною, здатною спричиняти психічну залежність.

Фармакодинаміка
Амфетаміни збільшують викид катехоламінів, особливо норадреналіну і дофаміну, у синапсах, і гальмують їх зворотне захоплення.

Фармакокінетика
Біодоступність за перорального вживання – 67,2±3%, після приймання 10 мг дози максимальна концентрація препарату в плазмі становить близько 20 мкг/л, об’єм розподілу – 3-5 л/кг. Близько 20-30% виводиться нирками в незмінному вигляді, період напіввиведення становить 8-30 годин і сильно залежить від pH сечі.

Передозування
Є небезпечним насамперед для серцево-судинної системи. Підвищення артеріального тиску, спазм судин можуть призвести до ішемічного інсульту, субарахноїдального крововиливу, інфаркту міокарда, розшарування аорти. Іншими небезпечними для життя наслідками передозування можуть бути метаболічний ацидоз, рабдоміоліз, гостра ниркова недостатність і коагулопатія.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: