9012. Гастрин

Гастрин – гормон, який синтезується в шлунку та кишківнику і регулює виділення соляної кислоти та інших речовин, які беруть активну участь у процесах травлення. Вивчення рівнів гастрину застосовують у діагностиці та підборі лікування синдрому Золлінгера – Еллісона. До того ж оцінка рівнів гастрину може бути використана для діагностики анемій, гастриту.

Вивчення гастрину слід поєднувати з оцінкою активності секреції соляної кислоти.

Гастрин – це гормон, що належить до групи тканинних пептидних регуляторів, основне джерело якого – G-клітини антрального відділу шлунка. У невеликій кількості гастрин також виробляється в слизовій оболонці тонкої кишки. Його головна функція – стимулювати секрецію соляної кислоти (HCl) парієтальними клітинами, а також активувати виділення пепсиногену, внутрішнього фактора Касла, секретину, ферментів підшлункової залози, жовчі та стимулювати моторику шлунково-кишкового тракту.

Стимуляція секреції гастрину відбувається під впливом:

• вживання певних харчових продуктів (особливо білкових);
• розтягнення стінки шлунка;
• нервових імпульсів;
• хімічних речовин (наприклад, кальцію або адреналіну).

У здорових людей після їди рівень гастрину може підвищуватись на 50-150%, досягаючи максимуму через 15-40 хвилин. Період напіввиведення гормону становить близько 8 хвилин, а його розщеплення відбувається в нирках.

Для коректної інтерпретації підвищених рівнів гастрину важливо враховувати кислотність шлунка, оскільки не завжди гіпергастринемія супроводжується підвищеним рівнем HCl.

Дослідження рівня гастрину дає змогу виявляти всі його форми, що є важливим для діагностики, оскільки пухлини можуть продукувати різні варіанти цього гормону.

• За підозри на синдром Золлінгера – Еллісона (для діагностики та  контролю лікування гастриноми);
• За підозри на рак шлунка;
• У разі перніціозної анемії;
• За атрофічного гастриту.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: