5340. Бакпосів. Ніс. Антибіотикограма з МІК (у разі виявлення мікрофлори)

Бактеріологічний посів дає змогу оцінити якісний і кількісний склад мікрофлори слизової оболонки носа та виявити етіологічно значущих збудників бактеріальної інфекції (риніт, риносинусит, гайморит).

У разі виявлення патогенних мікроорганізмів проводять антибіотикограму з МІК (мінімальною інгібуючою концентрацією) для визначення ефективності антибактеріальної терапії.

Автоматичну ідентифікацію мікроорганізмів виконують методом MALDI-TOF мас-спектрометрії на аналізаторі MALDI Biotyper sirius IVD System (Bruker, Німеччина).

У нормі слизова оболонка носа заселена коменсальними мікроорганізмами, які не спричинюють захворювання і навіть виконують захисну функцію. До них належать коагулазонегативні стафілококи (Staphylococcus epidermidis), непатогенні коринебактерії (Corynebacterium spp.), Neisseria spp., Micrococcus spp., Lactobacillus spp.

Умовно-патогенна мікрофлора – це мікроорганізми, які за певних умов (зниження імунітету, вірусна інфекція, травма слизової оболонки) можуть спричинити запалення. Найчастіше це Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, S. pyogenes, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Enterobacteriaceae, Pseudomonas aeruginosa, Candida spp.

Бактеріологічне дослідження проводять для виявлення патогенів або носійства клінічно значущої мікрофлори з метою епідеміологічного контролю. Матеріал для нього беруть стерильним тампоном із носових ходів, переважно із середньої носової раковини або задньої частини носа – ділянок, де найчастіше локалізуються патогени.

Кількість колонієутворювальних одиниць (КУО) є критичним параметром для диференціації носійства та активної інфекції. Під час бактеріологічного аналізу особливу увагу приділяють саме кількісній оцінці ступеня росту мікроорганізмів:

• <10³ КУО/мл свідчить про носійство, низька ймовірність інфекції.
• 10³-10⁴ КУО/мл вказує на умовно значущу концентрацію, що потребує клінічної уваги.
• 10⁴-10⁵ КУО/мл – підозра на інфекційний процес.
• >10⁵ КУО/мл – висока ймовірність активної бактеріальної інфекції.

Інтерпретацію результатів завжди здійснюють у контексті клінічної картини – наявності симптомів, супутніх захворювань, імунного статусу.

У разі виявлення етіологічно значущих бактерій проводять антибіотикограму з визначенням чутливості до антибіотиків, включно з мінімальною інгібуючою концентрацією (МІК). Це дає змогу підтвердити бактеріальну етіологію захворювання, підібрати ефективну антибактеріальну терапію й оцінити результативність лікування.

Інтерпретацію результатів здійснюють згідно з міжнародними стандартами EUCAST та CLSI, що забезпечує точність і клінічну релевантність висновків.

У разі розитивного результату не рекомендовано самолікування. Необхідно звернутися до лікаря для клінічної оцінки результатів та призначення відповідного лікування.

Пацієнти з імунодефіцитами, онкопатологією, після трансплантації.

Вагітні жінки – за підозри на носійство патогенної мікрофлори.

Діти раннього віку – за підозри на бактеріальну колонізацію носоглотки.

Рекомендовано у таких випадках:

• Гострі та хронічні запальні захворювання ЛОР-органів: риніт, синусит, аденоїдит, фарингіт, тонзиліт.
• Часті рецидиви інфекцій верхніх дихальних шляхів.
• Підозра на бактеріальну етіологію симптомів за неефективності емпіричної терапії.
• Підготовка до хірургічного втручання в ділянці носа або носоглотки (аденотомія, тонзилектомія).

Епідеміологічні показання:

• Виявлення носійства Staphylococcus aureus, включно з MRSA.
• Скринінг у медичних працівників, працівників дитячих закладів, харчоблоків.
• Обстеження контактних осіб в осередку інфекції (дифтерія, менінгококова інфекція).
• Профілактичне обстеження перед госпіталізацією до стаціонару (особливо в онкогематологічні, реанімаційні, неонатальні відділення).

• Різні види біологічного матеріалу в залежності від аналізу