4011. Аналіз у/г мазка на мікрофлору (на склі)

Урогенітальний мазок (мазок на флору) – це аналіз, який дає змогу оцінити стан мікрофлори в піхві, уретрі й цервікальному каналі шийки матки, а також виявити ознаки запального процесу й окремі мікроорганізми, що можуть бути пов'язані з його розвитком.

Аналіз урогенітального мазка на мікрофлору – це лабораторне дослідження, яке полягає у вивченні біологічного матеріалу під світловим мікроскопом. Це бактеріоскопічне дослідження дає змогу оцінити наявність і характер запального процесу в сечостатевих органах, визначити стан нормальної мікрофлори та виявити потенційні патогенні бактерії. Цей метод є одним із базових методів первинної лабораторної оцінки стану урогенітального тракту.

Мікроскопічне дослідження мазка на мікрофлору застосовують для оцінки стану мікрофлори уретри, піхви та цервікального каналу. Під час аналізу визначають кількість слизу, лейкоцитів, клітин плоского епітелію, а також виявляють мікроорганізми, які можуть бути причиною інфекційно-запальних захворювань сечостатевої системи. Дослідження є одним із основних методів лабораторної оцінки, який дозволяє запідозрити бактеріальний вагіноз та входить до стандартного гінекологічного обстеження.

Бактеріоскопія широко застосовується як під час профілактичних гінекологічних оглядів, так і за наявності скарг, що можуть свідчити про запальний або інфекційний процес. Його можуть призначати у разі зміни характеру виділень, наявності свербежу, печіння неприємного запаху, дискомфорту чи болю, а також під час планування вагітності або для контролю стану мікрофлори після лікування. Розшифровка результатів урогенітального мазка проводиться лікарем комплексно – з урахуванням клінічної картини, даних огляду та результатів інших лабораторних досліджень.

У нормі мікрофлора піхви представлена різноманітними мікроорганізмами, серед яких у більшості здорових жінок репродуктивного віку переважають лактобактерії. Вони виробляють молочну кислоту та інші біологічно активні речовини, що підтримують кисле середовище піхви (рH приблизно 3,8-4,5), забезпечують природний захист слизової оболонки та пригнічують надмірне розмноження умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів.

Окрім лактобактерій, у складі нормальної мікрофлори можуть визначатися й інші мікроорганізми, зокрема анаеробні бактерії, гриби роду Candida, Gardnerella vaginalis, стафілококи та інші представники умовно-патогенної флори. За нормальних умов вони не спричиняють захворювання, однак у разі порушення балансу мікрофлори або зменшення кількості лактобактерій можуть активно розмножуватися та сприяти розвитку запального процесу. Такі зміни можуть бути пов'язані з коливаннями рівня гормонів, прийомом деяких лікарських засобів (зокрема антибіотиків), зниженням імунного захисту, супутніми захворюваннями або іншими чинниками.

Норма гінекологічного мазка на флору

У нормі в урогенітальному мазку визначаються лактобактерії, слиз, клітини плоского епітелію та лейкоцити в межах референтних (нормальних) значень, які залежать від місця забору матеріалу, це може бути піхва, шийка матки або уретра. Переважання лактобактерій свідчить про збалансований стан вагінальної мікрофлори, тоді як збільшення кількості лейкоцитів може бути ознакою запального процесу.

Виявлення спор або міцелію грибів роду Candida може свідчити про кандидоз, а виявлення трихомонад, гонококів або інших мікроорганізмів, характерних для інфекційного процесу, потребує подальшої оцінки лікарем. Наявність еритроцитів у мазку також оцінюється з урахуванням клінічної ситуації, оскільки може бути пов'язана як з особливостями забору матеріалу або фізіологічними станами, так і з патологічними змінами.

Загальний мазок на флору є одним із базових досліджень лабораторної діагностики, що дозволяє оцінити стан вагінальної мікрофлори та виявити ознаки запалення. Водночас цей метод має певні діагностичні обмеження: він не дає можливості виявити всі збудники інфекцій або точно визначити їх вид. За наявності відхилень у результатах або відповідних клінічних симптомів лікар може рекомендувати додаткові лабораторні дослідження, зокрема бактеріологічний посів, ПЛР-дослідження чи інші сучасні методи лабораторної діагностики, для уточнення причини змін і вибору оптимальної тактики лікування.

Дослідження урогенітального мазка на мікрофлору може проводитися як у межах профілактичного обстеження, так і за наявності симптомів або клінічних показань.

Показання до мазка на флору

Основними ситуаціями, коли може бути призначений аналіз, є:

• профілактичний гінекологічний огляд для оцінки стану мікрофлори, навіть за відсутності скарг;
• планування вагітності або підготовка до програм допоміжних репродуктивних технологій;
• поява незвичних виділень зі статевих шляхів (зміна кольору, консистенції, поява сирнистих виділень або неприємного запаху);
• свербіж, печіння чи дискомфорт у ділянці зовнішніх статевих органів;
• біль унизу живота, біль або печіння під час сечовипускання чи статевого контакту;
• підозра на інфекційно-запальні захворювання сечостатевої системи;
• підготовка до гінекологічних процедур або оперативних втручань (гістероскопія, біопсія шийки матки, встановлення внутрішньоматкової спіралі тощо);
• контроль стану мікрофлори після проведеного лікування;
• тривале застосування деяких лікарських засобів, які можуть впливати на баланс вагінальної мікрофлори;
• вагітність – за рекомендацією лікаря для оцінки стану мікрофлори та своєчасного виявлення ознак запального процесу або інфекційних змін.

Захворювання, які показує мазок на флору

За результатами мікроскопічного дослідження можуть бути виявлені ознаки таких патологічних станів:

• бактеріальний вагіноз – порушення природного балансу вагінальної мікрофлори, що супроводжується зменшенням кількості лактобактерій і переважанням анаеробних бактерій;
• кандидоз – грибкове ураження слизової оболонки піхви, пов'язане з надмірним розмноженням грибів роду Candida;
• вагініт – запальний процес слизової оболонки піхви;
• цервіцит – запалення слизової оболонки шийки матки;
• уретрит – запалення слизової оболонки сечівника;
• окремі інфекції, що передаються статевим шляхом, зокрема трихомоніаз або гонорея, за наявності характерних мікроскопічних ознак.

Важливо: мазок на флору має певні діагностичні обмеження та не дозволяє виявити всі інфекції, що передаються статевим шляхом. Зокрема, хламідійну інфекцію, мікоплазмоз, уреаплазмоз і більшість вірусних інфекцій за допомогою звичайної мікроскопії визначити неможливо. За необхідності лікар може рекомендувати додаткові дослідження, зокрема ПЛР або бактеріологічний посів.

• Мазок на скельці різного виду в залежності від аналізу

Жінки