3032. ПЛР. ВПЛ ВКР (генотипування 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 66, 68, у/г зішкріб, кількісне визначення)

ПЛР-аналіз із кількісним визначенням та генотипуванням 14 типів ВПЛ високого канцерогенного ризику. Дає змогу оцінити ризик розвитку онкопатологій, особливо раку шийки матки, та визначити тактику подальшого спостереження й лікування.

Дослідження дає змогу виявити ДНК вірусу папіломи людини високого онкогенного ризику (ВКР) та визначити його концентрацію в урогенітальному зішкрібі з одночасним генотипуванням. Використовують метод полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (Real-time ПЛР), що відзначається надзвичайно високою аналітичною чутливістю та специфічністю. Це дає змогу виявити навіть мінімальну кількість вірусного матеріалу, що є критично важливим за безсимптомного або латентного перебігу інфекції.

У межах дослідження визначають 14 найбільш визнаних ВКР-генотипів ВПЛ: 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 66, 68. Найнебезпечнішими з них є типи 16 і 18 – на них припадає понад 70% усіх випадків раку шийки матки, а також значна частка аденокарцином, CIN III та інтраепітеліальних уражень високого ступеня.

Кількісне оцінювання вірусного навантаження дає змогу не лише діагностувати інфекцію, а й динамічно відслідковувати її перебіг, контролювати ефективність терапії, ризики персистенції або повторного інфікування. Генотипування дає змогу диференціювати персистенцію від нової інфекції, оцінити онкоризики для кожного конкретного типу та сформувати персоналізовану стратегію медичного нагляду.

Дослідження рекомендовано як у межах рутинного скринінгу, так і для моніторингу жінок із дисплазіями, позитивними цитологічними змінами, після лікування CIN або конізації шийки матки.

• Зішкріби різної локалізації в залежності від аналізу

Жінки