2508. Пакет №625 (Алергоскринінг на анестетики: Артикаїн, Лідокаїн)

Алергія на анестетики – це реакція імунної системи на препарати, які використовують для знеболення або знечулення. Анестетики можуть бути застосовані місцево (їх наносять на певну ділянку тіла чи вводять під шкіру), а також системно – уводять у кровотік.

Є два основні типи алергічних реакцій на анестетики:

Підвищення рівня IgE до артикаїну або лідокаїну свідчить про можливу сенсибілізацію до цих препаратів, що збільшує ризик алергічної реакції за наступного введення.

Цей аналіз допомагає  уникнути небезпечних алергічних реакцій під час операції чи стоматологічного втручання та знизити ризик загрозливих реакцій, таких як анафілаксія, дає змогу обрати безпечний альтернативний анестетик.

Алергічну реакцію можуть спровокувати будь-які лікарські засоби, проте найпоширенішими алергенами є антибіотики, місцеві анестетики, нестероїдні протизапальні препарати тощо. Серед усіх побічних ефектів, спричинених препаратами для анестезії, імунні реакції виникають украй рідко – не більше ніж в 1% випадків. Більша частина небажаних реакцій пов'язана з передозуванням препарату, його токсичною дією, вмістом додаткових речовин у ліках (наприклад, епінефрину, сульфітів, парабенів, антибіотиків). Деякі ліки, що використовують для місцевої анестезії, містять адреналін для посилення ефекту, що може спричиняти алергічні та вазовагальні реакції. За наявності алергії на певні ліки слід враховувати, що вона також може проявитися в разі застосування медикаментів, до складу яких входять анестетики.

Алергічні реакції на анестетики можуть бути легкими чи тяжкими. Легкі реакції можуть охоплювати свербіж, кропив'янку, набряк слизової оболонки носоглотки. Тяжкі – бронхоспазм, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) та анафілактичний шок, що є потенційно небезпечними для життя.

Артикаїн (ультракаїн) – найпоширеніший місцевий анестетик амідного типу у європейських країнах, входить до складу Убістезину, Септанесту, Ультракаїну, Артифрину. Легка форма алергії на артикаїн характеризується появою гіперемії або кропив'янки, свербежу в місці введення препарату, алергічних дерматитів. У тяжчих випадках розвиваються алергічний риніт і кон'юнктивіт, бронхіальна астма. Найтяжчими проявами є ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) та анафілактичний шок, які залучають до процесу життєво важливі серцево-судинну та дихальну системи, що потребує невідкладного медичного втручання.

Лідокаїн – лікарський препарат амідного ряду, що застосовують для місцевої та регіонарної анестезії, а також як антиаритмічний засіб. Випускається у вигляді розчину для ін'єкцій, очних крапель, спрею або гелю; входить до складу комбінованих препаратів Отипакс, Офлокаїн, Мідокалм, Емла, Кандибіотик, Прокто-Глівенол тощо. Побічна дія лідокаїну може виражатися у вигляді зниження тиску, головного болю, нудоти, блювання, зупинки дихання, сплутаності свідомості, метгемоглобінемії, а також алергічних реакцій. У разі нанесення препарату на шкіру можлива контактна кропив'янка. Перехресних алергічних реакцій між лідокаїном та іншими амідними анестетиками на сьогодні не відмічено. Можливість алергії на латекс завжди слід враховувати, коли в людини виникає реакція на місцеві анестетики, з огляду на широке використання латексних рукавичок у медичній та стоматологічній галузі.

Аналіз на специфічні IgE-антитіла до артикаїну і лідокаїну призначають:

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: