2506. Пакет №43.2 (Cкринінг на антифосфоліпідний синдром)

Комплексне лабораторне дослідження, необхідне для діагностики автоімунних захворювань, насамперед антифосфоліпідного синдрому. За АФС організм починає виробляти антитіла до фосфоліпідів – важливих хімічних сполук.

Антифосфоліпідні антитіла (АФА) – це гетерогенна група автоантитіл, спрямованих проти білків, пов'язаних із мембранними фосфоліпідами. До групи АФА входять:

• антикардіоліпінові антитіла (АКА);
• антитіла до бета-2-глікопротеїну;
• вовчаковий антикоагулянт.

Аналіз на АФА використовують як для безпосередньої діагностики АФС, так і для оцінювання ризику тромбозу. Різні види АФА мають різний тромбогенний потенціал. До того ж ризик тромбозу залежить також і від поєднання АФА: наявність трьох основних видів АФА (АКА, вовчакового антикоагулянту й антитіл до бета-2-глікопротеїну), так звана потрійна серопозитивність, асоційована з більш високим ризиком тромбозу.

Дослідження виконують у рамках діагностики акушерської патології та встановлення причин раптових тромбозів.

Акушерські:

• нез'ясована смерть плода або вагітність, що завмерла;
• звичне невиношування вагітності (3 спонтанні аборти або більше);
• нез'ясована смерть плода у ІІ чи ІІІ триместрі;
• тяжка прееклампсія в терміні до 34 тижнів вагітності;
• нез'ясована тяжка затримка розвитку плода.

Неакушерські:

• нетравматичні тромбози або тромбоемболії (венозні та артеріальні);
• інсульт, особливо у жінок віком 24-50 років;
• нез'ясовані транзиторні порушення мозкового кровообігу;
• автоімунна тромбоцитопенія;
• автоімунна гемолітична анемія;
• хибнопозитивний тест на сифіліс;
• прояви системного червоного вовчака або інших автоімунних захворювань.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: