2353. Алерген. Антибіотик. Тетрациклін (c59), антитіла IgE

Серед усіх побічних ефектів справжня медикаментозна алергія становить близько 10%. Алергію можуть спровокувати будь-які ліки, однак найчастіше її спричинює застосування антибіотиків, нестероїдних знеболювальних засобів, місцевих знеболювальних препаратів (анестетиків).

Алергія на тетрациклін може проявлятися через різні типи реакцій – від шкірних (кропив’янка, набряк) до системних (задишка, анафілаксія). У деяких пацієнтів під час лікування може трапитися фототоксична реакція, за якої молекули антибіотика взаємодіють з ультрафіолетовим випромінюванням і спричинюють запалення шкіри. Це проявляється у вигляді висипань, подібних до сонячного опіку, із супутнім свербежем або печінням.

Цей аналіз дає змогу виявити специфічні антитіла класу IgE до тетрацикліну (алергію І-го негайного типу). Підвищений рівень IgE свідчить про сенсибілізацію – тобто про те, що імунна система розпізнає препарат як потенційну загрозу.

Дослідження проводять методом ІФА (ELISA) за технологією Dr. Fooke – це точний і безпечний спосіб оцінити ризик негайної алергічної реакції (типу I) без необхідності прямих провокацій. Такий аналіз особливо важливий для правильного вибору антибіотика та уникнення алергічних ускладнень під час лікування.

Тетрациклін – антибіотик широкого спектра дії, має унікальну властивість пригнічувати ріст як грампозитивних, так і грамнегативних бактерій, оскільки блокує їхню здатність виробляти білки – будівельний матеріал для клітин. Тетрациклін застосовують у разі запалення дихальних шляхів, зокрема – бронхіту або пневмонії, а також за тяжких ускладнень, таких як емпієма плеври, холецистит або пієлонефрит. Тетрациклін допомагає впоратися з гнійними інфекціями шкіри (акне) і очей (трахома, кон'юнктивіт або блефарит), та навіть такими загрозливими захворюваннями, як сифіліс або бруцельоз. Порівняно з іншими класами антибіотиків тетрацикліни загалом мають нижчу кількість реакцій гіперчутливості негайного типу, опосередкованих IgE. Проте в осіб із підвищеною чутливістю застосування тетрацикліну може зумовити алергію.

Вона проявляється:

• висипанням, подібним до корового;
• почервонінням шкіри;
• фотосенсибілізацією (підвищенням чутливості до ультрафіолетового або видимого випромінювання);
• еозинофілією (підвищенням у крові рівня одного з видів білих кров'яних тілець – еозинофілів).

У тяжких випадках можливий розвиток набряку Квінке. Відсутність алергії на тетрациклін не є показником відсутності реакції на інші препарати та алергени, можливий розвиток дерматологічних та анафілактичних реакцій на аналоги тетрацикліну. Це обстеження безпечне для пацієнта, оскільки виключає контакт з імовірним алергеном.

Цей тест проводять під час планування призначення тетрацикліну пацієнтам із підозрою на алергію до антибіотиків; під час обстеження дітей і дорослих із кропив'янкою, ангіонабряками, ринокон'юнктивітом, ларингоспазмом, бронхоспазмом, анафілактичним шоком після застосування антибактеріальних препаратів.

• Для виявлення підвищеної чутливості до тетрацикліну.
• Для підтвердження / спростування наявності алергії до тетрацикліну.
• Для визначення можливості використання тетрацикліну особами, схильними до алергічних реакцій, або тими, у кого в анамнезі зафіксовано випадки алергії на інші антибіотики групи тетрациклінів.
• Для визначення реакції на тетрациклін перед проведенням шкірних і провокаційних проб.
• Для обстеження осіб, у яких після застосування тетрацикліну з'явилися характерні ознаки алергії.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: