2150. Вірус Епштейна-Барр (капсидний антиген), авідність антитіл IgG

Аналіз на авідність антитіл IgG до капсидного антигена вірусу Епштейна-Барр (EBV) допомагає зʼясувати давність інфікування – чи воно відбулося недавно, чи вже давно. Це особливо важливо за підозри на гострий мононуклеоз або для оцінювання ризиків у вагітних.

Вірус Епштейна-Барр (EBV, герпесвірус 4 типу) – це один із найпоширеніших вірусів людини, який передається через біологічні рідини, переважно слину. Згідно з даними ВООЗ, до 95% дорослих мають антитіла до EBV, що свідчить про перенесену інфекцію. Первинне зараження зазвичай відбувається в дитинстві або підлітковому віці й може проявлятися як інфекційний мононуклеоз – захворювання з гарячкою, ангіною, лімфаденопатією, гепатоспленомегалією.

Після інфікування EBV зберігається в організмі в латентному стані в B-лімфоцитах протягом усього життя. У дорослих, особливо з імуносупресією, можливі:

• реактивація інфекції;
• розвиток хронічного EBV-синдрому;
• асоціація з лімфопроліферативними та онкогематологічними захворюваннями.

Після первинного інфікування організм виробляє специфічні антитіла класу IgG до вірусного капсидного антигена (VCA-IgG). На ранньому етапі ці IgG мають низьку авідність. З часом формується високоавідний пул антитіл.

Клінічне значення:

• Низька авідність IgG → свідчить про недавню інфекцію (останні 2–4 місяці). Важливо для підтвердження гострої фази.
• Висока авідність IgG → вказує на перенесену інфекцію в минулому та сформований імунітет.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: