2128. Treponema pallidum, антитіла IgM

Антитіла IgM до Treponema pallidum є раннім маркером сифілісу. Вони з’являються на початку інфекції та свідчать про первинне або нещодавнє зараження. Тест застосовують для ранньої діагностики сифілісу, скринінгу вагітних та контролю лікування.

Treponema pallidum – збудник сифілісу, системного захворювання з багатофазним перебігом (первинна, вторинна, латентна та третинна форми). Виявлення антитіл класу IgM є важливим діагностичним інструментом на ранніх етапах інфікування, коли клінічні прояви ще відсутні або неспецифічні.

Антитіла IgM з’являються першими – приблизно через 2-3 тижні після інфікування, часто одночасно з появою первинної сифілітичної виразки (твердого шанкра), та можуть зберігатися впродовж кількох місяців. Їх виявлення вказує на:

• гостру або нещодавню інфекцію;
• рецидив сифілісу після неадекватного лікування;
• вроджений сифіліс у новонароджених (антитіла IgM не проходять крізь плаценту).

Тест на IgM зазвичай застосовують разом із IgG і нетрепонемними тестами (RPR / VDRL) для визначення активності захворювання та контролю ефективності терапії.

• За підозри на гостру фазу сифілісу (первинний / вторинний сифіліс).
• У пацієнтів із позитивним IgG або RPR – для оцінювання активності процесу.
• Новонародженим за підозри на вроджений сифіліс.
• Для раннього виявлення інфекції після ризикованого контакту.
• Для моніторингу ефективності лікування у динаміці.
• За рецидиву клінічних симптомів у раніше пролікованого пацієнта.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: