2123. Комплемент C1q циркулюючих імунних комплексів, автоантитіла

Автоантитіла до комплементу C1q циркулюючих імунних комплексів – це лабораторне дослідження, що визначає наявність автоантитіл IgG до білка C1q, який є ключовим компонентом класичного шляху активації комплементу. Його роль – розпізнавання і зв’язування імунних комплексів, що запускає каскад імунної відповіді.

Автоантитіла до C1q можуть порушувати цей процес, спричиняючи патологічне накопичення імунних комплексів у тканинах (нирки, судини, суглоби). Anti-C1q антитіла виявляють у 15-60% пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ) та у 95% – із вовчаковим нефритом.

Високий рівень цих антитіл асоціюється з гіпокомплементарним уртикарним васкулітом, дифузним проліферативним нефритом, а також може бути маркером активності СЧВ.

Негативний результат має високу прогностичну цінність для виключення ризику ураження нирок у найближчі місяці (NPV ~95%). Рекомендовано проводити аналіз у складі імунологічної панелі, разом із C3, C4, ANA, anti-dsDNA, ЦІК – для комплексного оцінювання автоімунного процесу.

Білок C1q є частиною комплексу C1 (разом із C1r і C1s) та запускає класичний шлях активації комплементу через зв’язування з імунними комплексами. Є маркером системних захворювань. Ці захворювання проявляються ураженням суглобів, гарячкою, висипаннями на шкірі, еритемою на обличчі і шиї, ураженням внутрішніх органів (особливо нирок).

Тест застосовують для:

• діагностики і контролю перебігу системного червоного вовчака (СЧВ);
• діагностики уртикарного васкуліту;
• оцінювання ризику ушкодження нирок за СЧВ.

• Підозра на СЧВ або васкуліт.
• Моніторинг активності вовчакового нефриту.
• Диференційна діагностика імунокомплексних захворювань.
• Оцінювання ризику ниркових уражень за автоімунних станів.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: