2118. β-2-глікопротеїд I, антитіла IgA

β-2-глікопротеїн I – глікозильований білок плазми крові, який має антикоагулянтні властивості.

Тест на визначення антитіл до нього використовують для діагностики антифосфоліпідного синдрому в разі патології вагітності, перед початком приймання оральних контрацептивів, за онкології, зниження рівня тромбоцитів, інсульту або інфаркту міокарда. АФС проявляється у вигляді венозних тромбозів, легеневої гіпертензії, мігрені, судом, психічних порушень.

Підвищення IgA антитіл вказує на гострий перебіг захворювання. У комплексі призначають загальний аналіз, біохімічний аналіз крові, коагулограму, антитіла до кардіоліпіну.

Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це автоімунне незапальне захворювання, яке характеризується рецидивними венозними або артеріальними тромбозами та невиношуванням вагітності. Його розвиток пов’язаний із наявністю антитіл до фосфоліпідних детермінантів, що порушують нормальну функцію судинної системи. Лабораторними критеріями діагностики АФС (XII Міжнародний симпозіум з діагностики АФС, Саппоро, 2006) є антитіла IgA,  IgM, IgG до β -2-глікопротеїну I.

Цей тест має  високу діагностичну чутливість і високу специфічність у діагностиці АФС порівняно з антитілами до кардіоліпіну і вовчаковим антикоагулянтом.

Виключення АФС як однієї з форм тромбофілії (особливо в молодому віці) за:

• венозних / артеріальних тромбозів (тромбоз глибоких вен, інфаркт міокарда, інсульт, ТЕЛА, інфаркт внутрішніх органів, сітчасте ліведо, виразки гомілки, минущі порушення мозкового кровообігу тощо);
• невиношування вагітності, синдрому втрати плода на різних термінах, безпліддя, кровотеч під час вагітності, розвитку пре- та еклампсії, плацентарної недостатності зі ЗВУР плода, передчасного відшарування плаценти (ПВНРП), мертвонароджень а внамнезі;
• перед початком приймання ОК, перед призначенням ЗГТ і для контролю під час приймання цих препаратів.

Призначають за серцево-судинній патології для оцінювання ризику розвитку або причини тромботичних ускладнень (інсульт, інфаркт), автоімунних захворювань, будь-якої онкопатології, виявлення в коагулограмі подовження АЧТЧ, негативних результатів інших лабораторних маркерів АФС, HELLP-синдрому, позитивної реакції Вассермана (RW), тромбоцитопенії, гемолітичної анемії.

Повторне тестування – після позитивного первинного результату для встановлення діагнозу (через 12 тижнів).

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: