2038. Trichomonas vaginalis, антитіла IgG

Антитіла IgG до Trichomonas vaginalis вказують на раніше перенесену або хронічну трихомонадну інфекцію. Тест застосовують для уточнення діагнозу в разі безсимптомного перебігу, безпліддя, запальних захворювань органів малого таза та повторних ІПСШ.

Trichomonas vaginalis – одноклітинний паразит і найпоширеніший збудник трихомоніазу – інфекції, що передається статевим шляхом. Ця інфекція спричинює ураження нижніх відділів урогенітального тракту і часто має стертий або безсимптомний перебіг, особливо у чоловіків, що ускладнює своєчасну діагностику.

У жінок T. vaginalis може спричинювати:

• вульвовагініт або цервіцит із характерними симптомами – свербіж, подразнення, рясні пінисті смердючі виділення;
• дизурію (болюче сечовипускання), біль унизу живота;
• підвищення pH вагінального середовища;
• хронічні запальні процеси малого таза, що можуть сприяти трубно-перитонеальному безпліддю.

У чоловіків інфекція здебільшого безсимптомна, але іноді провокує:

• негонококовий уретрит;
• хронічний простатит або епідидиміт;
• зниження показників спермограми та порушення фертильності.

Антитіла класу IgG з’являються через 3-4 тижні після інфікування і можуть зберігатися протягом тривалого часу – місяцями або роками. Їхня наявність свідчить про контакт організму зі збудником у минулому, що може відповідати:

• хронічному або субклінічному перебігу;
• перенесеній інфекції без належного лікування;
• нещодавньому зараженню з уже сформованою імунною відповіддю.

На відміну від ПЛР або мікроскопії, серологія дає змогу ретроспективно діагностувати трихомоніаз, навіть якщо збудник вже не виявляється в матеріалі з урогенітального тракту.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: