1199. Бікарбонати

Бікарбонати – велика група речовин, які утримують рН (кислотно-основний стан) крові в межах норми. Зміна рівнів бікарбонатів відбувається в разі електролітних порушень, дефіциту або надлишку мікроелементів.

Вивчення рівнів бікарбонатів дає змогу діагностувати патологічні зміни кислотно-основного стану. Його слід вимірювати в комплексі з визначенням рівнів калію, магнію, натрію.

Кислотно-основним станом (КОС) називають співвідношення концентрації водневих і гідроксильних іонів у біологічних середовищах.

Регуляторними системами, які безпосередньо забезпечують сталість рН крові, є буферні системи крові та тканин і фізіологічні системи організму (легені, нирки, печінка і шлунково-кишковий тракт).

Бікарбонати – друга за величиною фракція аніонів у плазмі крові, до якої входять іони бікарбонату (НСО3-) і карбонату (СО3-), а також карбамінові сполуки. За фізіологічного рівня рН крові концентрація карбонату становить 1:1000 концентрації бікарбонату. Вміст бікарбонату в сироватці та плазмі є надійним індикатором електролітних порушень і дефіциту аніонів.

Разом із визначенням рівня рН, вимірювання бікарбонату використовують у разі небезпечних порушень кислотно-основного стану (КОС). Деякі з цих станів включають діарею, ниркову недостатність та кетоацидоз.

Для діагностики порушень кислотно-основного стану (використовують із визначенням рН крові).

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: