1154. Вальпроєва кислота

Вальпроєва кислота є ефективним препаратом для лікування абсансів, парціальних та генералізованих тоніко-клонічних нападів, котрий застосовують окремо або в поєднанні з іншими протиепілептичними засобами.

Цей аналіз дає змогу визначати концентрацію препарату в крові,  підібрати та корегувати дозування вальпроєвої кислоти у пацієнтів із судомами.

Фармакотерапевтична група
Протиепілептичні засоби. Похідні жирних кислот.

Фармакодинаміка
Протисудомний препарат пролонгованої дії. Інгібує ГАМК-трансферазу, гальмує біотрансформацію ГАМК (інактивацію), стабілізує і підвищує її вміст у ЦНС. Стимулює центральні ГАМК-ергічні процеси (зокрема гальмівні стрес-лімітувальні), зменшує збудливість і судомну готовність моторних зон головного мозку.

Фармакокінетика
Метаболізм переважно відбувається в печінці. Середній T½ вальпроєвої кислоти з плазми крові у дорослих становить 10,6 годин (але може варіювати від 5 до 20 годин), що є основою для схеми дозування 2 рази на добу. Виділяється переважно нирками.

Передозування
За плазмових концентрацій, що у 5-6 разів перевищують терапевтичний максимум, можливе виникнення нудоти, блювання і запаморочення. У разі значного передозування може виникнути кома, поверхнева або глибока, що супроводжується гіпотонією м’язів, гіпорефлексією, міозитом, пригніченням функції дихання і явищами метаболічного ацидозу, можлива внутрішньочерепна гіпертензія, пов’язана з набряком мозку, циркуляторний колапс / шок. За дуже високих рівнів цієї речовини в плазмі крові можливе виникнення судом. Наявність вмісту натрію в складі вальпроату може призвести до гіпонатріємії в разі передозування.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: