1143. Ліпаза

Ліпаза – фермент який бере активну участь у розщепленні жирів. Найбільша кількість ліпази виділяється підшлунковою залозою, тому метою дослідження на ліпазу є оцінити захворювання підшлункової залози, найчастіше гострий панкреатит. Комплексна оцінка рівнів ліпази, амілази і панкреатичної еластази, тригліцеридів і холестерину підвищує інформативність аналізу.

Ліпаза – фермент, що каталізує гідроліз тригліцеридів. Ліпаза виробляється низкою органів і тканин, що дає змогу розрізняти ліпазу шлункового походження, підшлункової залози, ліпазу легенів, кишкового соку, лейкоцитів тощо. Найбільш важливою, з клінічної точки зору, є ліпаза підшлункової залози, яка відіграє головну роль у перетравлюванні жирів. Оскільки основним джерелом ліпази є підшлункова залоза, у разі її захворювань відбувається значний викид ферменту в кров’яне русло. У разі розвитку гострого панкреатиту активність ліпази в сироватці зростає через 4-8 годин, досягаючи піку через 24 години, і знижується за 8-14 днів.

Визначення ліпази за панкреатитів має вищу клінічну чутливість (86%) і специфічність (99%), ніж дослідження амілази. Одночасне визначення амілази і ліпази крові дає змогу діагностувати ураження підшлункової залози з точністю до 98% випадків.

Активність ліпази сироватки крові має високу чутливість щодо гострого алкогольного панкреатиту, тоді як для хворих із закупоркою жовчовивідних шляхів, великого дуоденального сосочка і панкреатичних проток характерний високий рівень амілази.

• У складі діагностики гострого і хронічного алкогольного панкреатиту;
• У складі діагностики перфоративної виразки шлунка, гострого холециститу, непрохідності тонкого кишківника;
• У складі діагностики ГПН (гостре пошкодження нирок), ХНН (хронічна ниркова недостатність), діабетичного кетоацидозу, цирозу печінки, стану після трансплантації органів.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: