1103. Фібриноген

Фібриноген – білок, який є базовим фактором системи згортання крові. Перетворюючись на фібрин, він забезпечує формування згустку крові (тромбу) і сприяє зупиненню кровотеч, крім того, може зв’язувати надлишок тромбіну, чим запобігає надмірному тромбуванню судин.

Відхилення від норми рівнів фібриногену може призвести до розвитку тромбозів або кровотеч.

Аналіз призначають з метою діагностики порушень гомеостазу, для корекції їх лікування, скринінгу під час вагітності і в передопераційному періоді, оцінювання ризиків серцево-судинних захворювань. Його краще вивчати в комплексі з іншими показниками системи згортання крові, наприклад, пакетом № 282 або коагулограмою.

Фібриноген – це розчинний білок плазми. Він є фактором I згортання крові. Під дією тромбіну та активованого фактора XIII (фактор ХІІІа) фібриноген перетворюється на нерозчинний фібрин, утворюючи основу тромбу – стабільного кров’яного згустку. Синтез фібриногену відбувається в печінці, час напіврозпаду – 3-5 діб. Зміни кількості та/або структури фібриногену можуть призводити як до кровотеч, так і до тромбозу.

Фібриноген відіграє ключову роль у фінальній фазі згортання крові – формуванні фібринового згустку, та у процесах ангіогенезу, формування атеросклеротичних бляшок. Це також білок гострої фази, тобто його концентрація зростає в разі запального процесу, інфекцій, травм, опіків, злоякісних пухлин.

Підвищений рівень фібриногену може вказувати на ризик тромбоутворення, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інсульту, а також на хронічні запальні процеси.

Знижений рівень може бути наслідком:

Коли?

Кому?

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: