Глюкоза – основне джерело енергії для клітин організму. Вона надходить з їжею та частково утворюється в організмі під час обміну речовин. Аналіз на глюкозу допомагає оцінити рівень цукру. Занадто високий показник глюкози в крові може бути ознакою діабету – серйозного захворювання, яке може спричинити пошкодження тканин та органів, якщо його не лікувати. Занадто низький уровень глюкози в крові називається гіпоглікемією. Гіпоглікемія часто спричинена препаратами від діабету, але також може бути наслідком певних захворювань, не пов’язаних з діабетом або іншими ліками.
Глюкоза необхідна для нормальної роботи всіх органів і систем організму. Її рівень у крові постійно контролюється за допомогою гормонів. Основним із них є інсулін, який допомагає клітинам засвоювати цукор. Водночас є гормони, що підвищують рівень глюкози в крові. Їх баланс забезпечує підтримання концентрації глюкози в межах фізіологічної норми.
Порушення цього балансу іноді свідчить про розвиток ендокринних або пов’язаних з обміном речовин захворювань. Саме тому аналіз на цукор є одним із базових лабораторних досліджень, яке використовується для скринінгу, діагностики, контролю лікування і допомагає оцінити стан вуглеводного обміну, вчасно виявити діабет та інші порушення. Контроль рівня цукру в крові є важливою частиною профілактики та підтримки здоров’я. Своєчасна діагностика, регулярні обстеження та контроль показників допомагають уникнути ускладнень і зберегти хороше самопочуття.
Для чого потрібна глюкоза та що показує аналіз?
Аналіз на глюкозу дозволяє визначити, наскільки правильно організм засвоює та використовує енергію з їжі. Визначення концентрації глюкози є одним із базових лабораторних тестів у діагностиці переддіабету, цукрового діабету та гіпоглікемії (зниженого рівня цукру в крові). Для скринінгу, діагностики цукрового діабету і переддіабету (стан, за якого рівень глюкози в крові не відповідає критеріям діабету, але зависокий, щоб вважати його нормальним), цей аналіз бажано проводити в комплексі з глікованим гемоглобіном.
Кров на глюкозу часто призначають під час профілактичних оглядів, а також при появі симптомів, які можуть свідчити про підвищений або знижений уровень цукру. Дослідження також допомагає оцінити ефективність лікування у людей, які вже мають діабет.
Який нормальний рівень цукру в крові?
Лікар оцінює чи нормальні показники цукру в крові згідно протоколів доказової медицини.
Згідно протоколу МОЗ України* до критеріїв преддіабету відносять:
- глюкоза крові натще 5,6 - 6,9 ммоль/л;
або
- глюкоза крові через 2 години під час перорального глюкозотолерантного тесту (ПГТТ) із 75 г глюкози (цей тест вимірює кількість глюкози у крові після нічного голодування, а потім після вживання солодкого напою. Тест на толерантність до глюкози зазвичай вимагає більше одного забору крові протягом кількох год.) 7,8-11,0 ммоль/л;
- НbA1C (глікований гемоглобін) 5,7-6,4%.
Критерії діагностики цукрового діабету:
глюкоза крові натще ≥7,0 ммоль/л (голодування визначається як відсутність споживання калорій принаймні 8 год.)
або
глюкоза крові через 2 години під час ПГТТ із 75 г глюкози ≥ 11,1 ммоль/л
або
НbA1C (глікований гемоглобін) ≥6,5%
або
випадкова концентрація глюкози** в крові ≥11,1 ммоль/л у людини з класичними ознаками підвищеного цукру.
Тест із 75 г глюкози вимірює її кількість у крові після нічного голодування, а потім після вживання солодкого напою. Тест на толерантність до глюкози зазвичай вимагає більше одного забору крові протягом кількох годин.
Для діагностики необхідно відхилення від норми двох результатів тесту з тієї ж проби або з двох окремих тестових зразків. Для встановлення діагнозу цукровий діабет не використовувати спеціальні вимірювального прилади (глюкометри) та тест смужки.
** Цей тест вимірює кількість глюкози в крові, але його можна проводити в будь-який час доби, незалежно від того людина нещодавно їла чи ні. Люди з діагнозом діабету також можуть перевіряти рівень глюкози протягом дня в домашніх умовах, використовуючи зразок крові з пальця та глюкометр.
Високий рівень глюкози в крові
Причини підвищення можуть бути:
- захворювання підшлункової залози (панкреатит, пухлини);
- прийом лікарських засобів (глюкокортикоїди, деякі діуретики, оральні контрацептиви), ендокринні захворювання (синдром Кушинга, акромегалія, гіпертиреоз);
- гострі стани організму (фізична травма, інфаркт міокарда або інсульт).
Підвищений рівень глюкози називають гіперглікемією і потребує додаткового обстеження. Найчастіше високий рівень глюкози в крові пов’язаний із порушенням вироблення інсуліну або зниженням чутливості клітин до нього. Це може свідчити про переддіабет або діабет.
Серед можливих симптомів:
- постійна спрага;
- сухість у роті;
- часте сечовипускання;
- швидка втомлюваність;
- сонливість;
- погіршення зору.
Іноді підвищений цукор тривалий час не викликає помітних симптомів, тому регулярний аналіз крові на цукор має важливе значення для профілактики та ранньої діагностики. Контроль цього показника та підтримання його рівню в цільовому діапазону допомагає знизити ризик ускладнень з боку серцево-судинної системи, нирок та органів зору у людей, які вже мають діабет.
Знижений рівень цукру в крові
Низький рівень глюкози називають гіпоглікемією. Такий стан виникає, коли організм отримує недостатньо глюкози для забезпечення клітин енергією.
Гіпоглікемія часто пов’язана з лікуванням діабету. Але інші препарати та різноманітні захворювання (багато з яких трапляються рідко), можуть спричиняти низький рівень цукру в крові у людей, які не хворіють на діабет.
Причинами також можуть бути тривале голодування, надмірні фізичні навантаження, алкогольна інтоксикація, великі перерви між прийомами їжі або деякі ендокринні захворювання.
Основні симптоми зниження рівня цукру в крові:
- слабкість;
- тремтіння;
- запаморочення;
- підвищене потовиділення;
- відчуття голоду;
- прискорене серцебиття.
Тяжка гіпоглікемія може спричинити втрату свідомости, судоми. Гіпоглікемія потребує негайного лікування, яке передбачає швидке повернення рівня глюкози в крові до норми за допомогою їжі чи напоїв з високим вмістом цукру або за допомогою ліків.
За виражених симптомів або значних відхилень показників лікар може рекомендувати додаткову діагностику для уточнення причин змін. Оцінювати результати аналізу необхідно з урахуванням загального стану людини та інших лабораторних показників.
