1057. Лактатдегідрогеназа (ЛДГ, LDH)

Лактатдегідрогеназа – внутрішньоклітинний фермент, що забезпечує метаболізм молочної кислоти в тканинах серця, м’язів, печінки, нирок, легенів, мозку. Руйнування клітин цих органів призводить до викиду в кров великої кількості лактатдегідрогенази. Оцінку її рівня використовують для діагностики інфаркту міокарда, емболії та інфаркту легенів.

Тест на ЛДГ зазвичай інтерпретують у поєднанні з іншими аналізами для діагностики та моніторингу різних захворювань і станів. Бажано визначати лактатдегідрогеназу в комплексі з АСТ, креатинкіназою, креатиніном, загальним білірубіном.

Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) – це внутрішньоклітинний фермент, який бере участь у процесі енергетичного обміну і міститься майже в усіх клітинах організму. Найбільшу активність ЛДГ спостерігають у серці, печінці, нирках, легенях, скелетних м’язах, мозку та еритроцитах.

Підвищення рівня ЛДГ у крові зазвичай вказує на ушкодження або загибель клітин, оскільки фермент вивільняється в результаті їх руйнування. Незначне підвищення ЛДГ спостерігають за інфаркту міокарда, тромбоемболії легеневої артерії, гемолітичної анемії, міопатій та захворювань печінки й нирок. Значне підвищення характерне для мегалобластної та перніціозної анемії, деяких онкопатологій, тяжкого шоку або гіпоксії.

Рівень ЛДГ потрібно інтерпретувати в контексті з іншими клінічними даними і лабораторними показниками (наприклад, АСТ, АЛТ, білірубін).

Хоча збільшення рівня ЛДГ не є специфічним, цей тест використовують для діагностики інфаркту міокарда або легень. До того ж підвищення активності ЛДГ відзначають за 8-10 годин після початку патологічного процесу, через 48-72 години досягається максимум активності, і вона залишається збільшеною протягом 10 діб. Ці терміни можуть варіювати залежно від величини ділянки ушкодженого м’яза. Визначення активності ЛДГ дає змогу диференціювати інфаркт міокарда від клінічно подібних нападів стенокардії.

Використовують за підозри на:

• інфаркт міокарда;
• легеневу емболію;
• інфаркт легенів;
• гемолітичну анемію;
• патологію печінки.

Для моніторингу цитостатичної хіміотерапії різних пухлин.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: