Кальцій загальний – лабораторний показник, який відображає сумарну кількість кальцію в сироватці крові. Кальцій відіграє важливу роль у формуванні кісток, роботі опорно-рухового апарату, нервової та ендокринної систем, а також у згортанні крові.
Дослідження можуть рекомендувати за наявності симптомів або раніше виявлених захворювань нирок, зокрема каменів у нирках, захворювань кісток, щитоподібної та прищитоподібних залоз, неврологічних розладів і деяких онкологічних захворювань, а також для контролю ефективності лікування. Аналіз на кальцій може входити до складу щорічного лабораторного обстеження.
Кальцій – один з основних мінеральних елементів організму. Близько 99 % його загальної кількості міститься в кістках і зубах. Невелика частина перебуває у крові та інших тканинах, де бере участь у скороченні м’язів, передаванні нервових сигналів, роботі серця та згортанні крові.
Рівень кальцію регулює переважно паратгормон, який виробляють прищитоподібні залози, та вітамін D – через вплив на нирки, кісткову тканину та кишечник. Завдяки їхній взаємодії організм підтримує сталий рівень кальцію в крові.
У крові кальцій перебуває в кількох формах: іонізований, або вільний, кальцій (активна форма, яка безпосередньо бере участь у роботі клітин); кальцій, зв’язаний із білками крові; та кальцій у складі комплексів з іншими речовинами.
Аналіз крові на кальцій загальний визначає сумарну кількість усіх цих форм. У назвах лабораторних досліджень також може використовуватися формулювання кальцій сироватковий, тобто кальцій, визначений у сироватці крові.
Аналіз на вміст кальцію не показує, скільки кальцію людина споживає з їжею, і не дає змоги безпосередньо оцінити його запаси в кістках. Результат використовують як частину комплексної лабораторної діагностики та оцінюють разом із симптомами й іншими показниками. Залежно від мети обстеження лікар може додатково призначити паратгормон (ПТГ), фосфор, магній, альбумін, 25-гідроксивітамін D та дослідження функції нирок.
Аналіз крові на кальцій: що він показує
Дослідження показує рівень загального кальцію в крові та допомагає виявити, чи кальцій в крові підвищений або знижений. Аналіз також використовують для контролю показника під час лікування. Діагностика причини відхилення не ґрунтується лише на цьому результаті, тому його оцінюють разом із симптомами та іншими дослідженнями.
Норма кальцію в крові
Під поняттям «норма кальцію в крові» мають на увазі референтні значення – діапазон, із яким порівнюють отриманий результат. Його межі можуть залежати від віку, методики дослідження та обладнання, яке використовує лабораторія.
Референтні значення зазначають у бланку результату, тому орієнтуватися слід саме на наведений у ньому діапазон. Відхилення від референтних значень не завжди означає наявність захворювання. За потреби лікар може рекомендувати повторний аналіз, визначення іонізованого кальцію або додаткове обстеження.
Підвищений кальцій у крові: основні причини
Підвищений рівень кальцію називають гіперкальціємією. Однією з найпоширеніших причин цього стану є первинний гіперпаратиреоз – захворювання, за якого прищитоподібні залози виробляють надмірну кількість паратгормону. Це призводить до підвищення рівня кальцію в крові та може впливати на роботу різних органів і систем. Ознаки первинного гіперпаратиреозу можуть бути різними та нагадувати прояви інших захворювань.
Серед них:
- загальні прояви: постійна втома, погане самопочуття, часті головні болі, порушення сну та зниження статевого потягу;
- зміни настрою та мислення: труднощі з концентрацією, погіршення пам’яті, дратівливість, тривога, пригнічений настрій або втрата інтересу до занять, які раніше подобалися;
- прояви з боку нирок: підвищена спрага, часте сечовипускання та утворення каменів у нирках; тривалий перебіг захворювання може погіршувати роботу нирок;
- зміни кісткової тканини: зниження міцності кісток, остеопороз і біль у кістках, зокрема в руках, ногах або передпліччях;
- прояви з боку травної системи: закрепи, печія або шлунковий рефлюкс;
- прояви з боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, порушення серцевого ритму, підвищення або коливання артеріального тиску.
Первинний гіперпаратиреоз – не єдина можлива причина гіперкальціємії. Рівень кальцію також може підвищуватися через:
- деякі онкологічні та інші захворювання, за яких кальцій активніше надходить у кров із кісток або посилено всмоктується в кишечнику;
- надмірне приймання препаратів кальцію або вітаміну D;
- застосування деяких лікарських засобів;
- тривале значне обмеження рухливості;
- рідкісні спадкові порушення, за яких організм неправильно регулює рівень кальцію.
Причини зниження рівня кальцію
Знижений рівень кальцію називають гіпокальціємією. Гіпокальціємія може проявлятися поколюванням або онімінням навколо рота чи в пальцях, м’язовими судомами та спазмами. Значне зниження кальцію може спричинити судомні напади або порушення роботи серця й потребує невідкладної медичної допомоги.
Її причинами можуть бути:
- недостатнє вироблення паратгормону, зокрема після операцій у ділянці шиї;
- недостатній рівень вітаміну D або магнію;
- хронічні захворювання нирок;
- порушення всмоктування кальцію та вітаміну D у кишечнику;
- гостре запалення підшлункової залози, тяжкі захворювання або застосування деяких лікарських засобів.
Знижений загальний кальцій також може бути пов’язаний із низьким рівнем альбуміну. У такій ситуації рівень активного іонізованого кальцію не обов’язково буде зниженим.
