Білок загальний – це лабораторний показник, що відображає загальну концентрацію всіх білків у сироватці крові. Вони беруть участь у згортанні крові та обмінних процесах, виконують транспортну функцію й підтримують кислотно-лужну рівновагу крові. Аналіз на білок дає змогу оцінити сукупність білків, що циркулюють у крові, та використовується в комплексній діагностиці захворювань печінки, нирок, порушень обміну речовин та інших станів.
Основними групами білків сироватки є альбумін і глобуліни.
Загальний білок це сумарна концентрація альбуміну та глобулінів у сироватці крові. Альбумін становить найбільшу частину загального білка та утворюється в печінці.
До глобулінів належать антитіла, транспортні білки, ферменти та інші сполуки. Частина з них утворюється в печінці, а антитіла виробляють клітини імунної системи.
Білок крові: основні функції
Білки, які циркулюють у крові:
- допомагають підтримувати нормальний розподіл рідини між кровоносними судинами й тканинами;
- переносять гормони, білірубін, жирні кислоти та деякі лікарські засоби;
- беруть участь в імунному захисті;
- допомагають підтримувати кислотно-лужну рівновагу крові;
- виконують роль ферментів та інших речовин, які регулюють процеси в організмі;
- окремі білки беруть участь у згортанні крові.
Білок також називають протеїном. Однак цей аналіз не визначає кількість білка, спожитого з їжею, і не оцінює безпосередньо його запаси у м’язах або інших тканинах.
На рівень загального білка впливають його утворення та втрата, харчування, засвоєння поживних речовин і кількість рідини у крові. Лабораторний аналіз загальний білок не показує рівень кожної білкової фракції окремо. Наприклад, кількість глобулінів може зростати, а рівень альбуміну – знижуватися. У такому разі загальний показник іноді залишається в межах референтних значень.
Результат використовують як частину комплексної діагностики. За одним значенням загального білка неможливо встановити причину його зміни. Залежно від мети обстеження лікар може додатково призначити визначення альбуміну, співвідношення альбуміну й глобулінів, дослідження білкових фракцій, показників роботи печінки та нирок або аналіз на білок у сечі.
Загальний білок: норма
Під поняттям «загальний білок норма» мають на увазі референтні значення – діапазон, з яким порівнюють отриманий результат. У дорослих орієнтовний рівень загального білка становить 66–87 г/л. У дітей застосовують окремі референтні значення залежно від віку.
Межі діапазону можуть відрізнятися залежно від методики й обладнання, яке використовує лабораторія, тому орієнтуватися слід насамперед на значення у бланку результату. Під час оцінювання також враховують рівень альбуміну, стан печінки й нирок, харчування та кількість рідини в організмі.
Причини підвищення рівня загального білка в крові
Підвищений білок в крові часто пов’язаний не з надмірним утворенням білків, а зі зменшенням кількості рідини у крові. Це може відбуватися за недостатнього вживання рідини, тривалого блювання, діареї, значних опіків або інших станів, що супроводжуються втратою рідини. У такій ситуації кров стає більш концентрованою, тому рівень загального білка відносно підвищується.
Іншими можливими причинами є:
- гострі або хронічні інфекційні та запальні захворювання;
- автоімунні захворювання, за яких імунна система помилково реагує на власні тканини;
- деякі хронічні захворювання печінки, що супроводжуються збільшенням кількості глобулінів;
- надмірне утворення антитіл або інших білків імунною системою;
- окремі захворювання крові та кісткового мозку, за наявності яких утворюється велика кількість одного виду білка.
Причини зниження рівня загального білка в крові
Знижений рівень загального білка може виникати, якщо організм утворює менше білків, недостатньо отримує чи засвоює їх із їжею, втрачає їх або швидше розщеплює.
Можливими причинами є:
- недостатнє або незбалансоване харчування;
- порушення засвоєння поживних речовин у випадку захворювань шлунка, кишечника або підшлункової залози;
- тяжкі або тривалі захворювання печінки, у випадку яких зменшується утворення білків;
- захворювання нирок, що супроводжуються втратою білка із сечею;
- втрата білка через травний тракт;
- значні кровотечі, опіки, великі рани або інші ушкодження тканин;
- тяжкі інфекції, запальні захворювання та стани, за яких посилюється розпад білків;
- надмірне надходження рідини, зокрема під час внутрішньовенного введення великого її об’єму.
Під час вагітності рівень загального білка також може дещо знижуватися через збільшення об’єму рідкої частини крові. Така зміна не завжди свідчить про захворювання, але результат слід оцінювати з урахуванням терміну вагітності та інших показників.
Знижений загальний білок, особливо разом зі зниженням альбуміну, може супроводжуватися набряками, слабкістю, зменшенням маси тіла або повільнішим загоєнням ран.
