1044. α-Амілаза

Амілаза – фермент, який утворюється в слинних та підшлунковій залозах і бере участь у розщепленні вуглеводів, що надходять в організм з їжею. Мінімальна кількість амілази виробляється й іншими органами шлунково-кишкового тракту.

Визначення рівнів амілази застосовують для діагностики панкреатитів, обтурації жовчовивідних шляхів, запалення слинних залоз, муковісцидозу, синдрому гострого живота.

Амілаза – фермент, що розкладає крохмаль і глікоген до мальтози. Амілаза утворюється переважно в слинних залозах та підшлунковій залозі, надходить потім відповідно до порожнини рота або у просвіт дванадцятипалої кишки і бере участь у перетравленні вуглеводів.

У сироватці крові виділяють панкреатичний і слинний ізоферменти амілази. Значно нижчу амілазну активність мають також яєчники, маткові труби, тонкий і товстий кишківник, печінка. Тому рівень амілази може бути підвищеним за наявності цілої низки захворювань, що мають подібну до гострого панкреатиту картину (за гострого апендициту, перитоніту, перфоративної виразки шлунка, кишкової непрохідності, холециститу, тромбозу брижових судин, феохромоцитоми, діабетичного ацидозу, після операцій через вади серця, у разі вживання лікарських препаратів тощо). Підвищення амілазної активності має здебільшого реактивний характер.

Використовують у діагностиці таких станів:

• захворювання підшлункової залози;
• захворювання слинних залоз (епідемічний паротит);
• муковісцидоз;
• синдром гострого живота.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: