10281. Пакет №4.5.2 (Профіль ліпідів №1: холестерин, тригліцериди, ЛПВЩ, ЛПНЩ)

Ліпідний профіль №1 – це комплексний аналіз, що дає змогу оцінити ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ), спричинених утворенням атеросклеротичних бляшок.

Ліпідограма – це комплексне лабораторне дослідження, яке дозволяє оцінити основні показники обміну ліпідів (жирів) в організмі: рівень загального холестерину, тригліцеридів та основних фракцій ліпопротеїнів – ЛПНЩ («поганий» холестерин) і ЛПВЩ («хороший» холестерин). Аналіз допомагає визначити співвідношення «поганого» та «хорошого» холестерину, виявити ризик розвитку атеросклерозу та захворювань серця і судин. За результатами ліпідограми можна виявити порушення обміну жирів, які можуть тривалий час не мати проявів.

Ліпідограма є важливою складовою лабораторної діагностики порушень жирового обміну та оцінки ризику захворювань серця і судин. Дослідження використовується для профілактичного оцінювання серцево-судинного ризику, контролю ефективності лікування та спостереження за станом здоров’я. Оцінка показників ліпідного спектру в комплексі з іншими даними допомагає лікарю визначити подальшу тактику спостереження та необхідність корекції способу життя або лікування. Дослідження виконується в лабораторії та може бути призначене як у межах профілактичного обстеження, так і за наявності медичних показань.

Показники ліпідограми

До складу ліпідограми входять основні показники, що характеризують обмін жирів в організмі та допомагають оцінити рівень і співвідношення різних фракцій холестерину. Сукупна оцінка цих показників дає змогу комплексно оцінити стан ліпідного обміну та ризик розвитку серцево-судинних порушень.

Холестерин (ХС, холестерол) – жироподібна речовина, життєво необхідна організму, бере участь у побудові клітинних мембран; є попередником жовчних кислот, вітаміну D, стероїдних гормонів. Організм синтезує холестерин самостійно (в печінці), але частково отримує з їжею. Більшість холестерину в крові міститься не у вільному стані, а в комплексі з білками – у формі ліпопротеїнів, що виконують різні функції. Підвищення рівня холестерину в крові може сприяти накопиченню ліпідів у стінках артерій та утворенню атеросклеротичних бляшок, що збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Водночас важливе значення має не тільки рівень загального холестерину, а співвідношення окремих фракцій ліпопротеїнів – ЛПНЩ та ЛПВЩ.

Тригліцериди – це жири, що є основним енергетичним запасом в організмі. Більша їх частина накопичується в жировій тканині та за потреби використовується організмом як джерело енергії. Після прийому їжі рівень тригліцеридів у крові може підвищуватися, оскільки надлишок отриманої з їжею енергії перетворюється на жири та відкладається «про запас». Частина тригліцеридів транспортується кровотоком до тканин, зокрема до м'язів, де вони використовуються як джерело енергії.

Підвищений рівень тригліцеридів у крові може бути пов’язаний зі збільшенням ризику розвитку захворювань серця і судин та атеросклеротичних змін у судинах. Серед факторів, які можуть сприяти їх підвищенню – надлишкова маса тіла, недостатня фізична активність, куріння, надмірне вживання алкоголю, цукровий діабет та інші порушення обміну речовин. Значне підвищення рівня тригліцеридів також є фактором ризику розвитку гострого панкреатиту (запалення підшлункової залози).

Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ), які переносять холестерин від печінки до інших органів, здатні відкладатися на стінках артерій. ЛПНЩ мають атерогенні властивості (здатність сприяти накопиченню холестерину в стінках артерій та утворенню атеросклеротичних бляшок), тому їх називають «поганим» холестерином. Чим вищий їхній рівень, тим більший ризик атеросклерозу. Високий рівень ЛПНЩ є одним із основних факторів ризику розвитку захворювань серця і судин, оскільки сприяє утворенню атеросклеротичних бляшок і звуженню просвіту судин. Контроль цього показника допомагає оцінити ризик серцево-судинних ускладнень та ефективність заходів для його зниження.

Ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ), навпаки, транспортують холестерин на утилізацію в печінку та завдяки цьому можуть перешкоджати «поганому» холестерину утворювати бляшки. Тож ЛПВЩ мають антиатерогенні властивості (захищають судини від накопичення холестерину та утворення атеросклеротичних бляшок) та вважаються «хорошим» холестерином. Вищий рівень ЛПВЩ зазвичай пов’язують із нижчим ризиком розвитку захворювань серця і судин, оскільки цей вид холестерину транспортує «поганий» холестерин ЛПНЩ назад у печінку, щоб його можна було вивести з організму.

На рівень ЛПНЩ і ЛПВЩ можуть впливати особливості харчування, маса тіла, рівень фізичної активності та інші фактори способу життя. Оцінювати рівень ЛПВЩ важливо разом з іншими показниками ліпідного профілю для комплексної оцінки стану жирового обміну.

Дослідження рекомендується проводити як для профілактичного контролю, так і для спостереження за станом здоров’я у людей із факторами ризику (ожиріння, низька фізична активність, куріння, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, спадкова схильність до серцево-судинних захворювань) або вже наявними захворюваннями. Регулярна оцінка показників ліпідного профілю допомагає своєчасно виявити порушення обміну ліпідів та визначити необхідність подальшого спостереження або корекції факторів ризику.

Ліпідний профіль рекомендується виконувати у таких випадках:

1. У комплексі з іншими показниками ліпідного профілю як скринінг (профілактичне обстеження) для людей, у яких наявний один або кілька факторів ризику:

• вік понад 45 років для чоловіків і 50-55 років для жінок;
• високий рівень холестерину у попередньому аналізі;
• попередня серцево-судинна подія (інсульт, інфаркт тощо);
• тютюнопаління;
• надмірна вага або ожиріння;
• нездорове харчування;
• недостатня фізична активність;
• високий кров'яний тиск (гіпертензія);
• наявність родича першого ступеня споріднення , у якого в ранньому віці розвинулися серцеві захворювання (до 55 років у чоловіків і до 65 років у жінок);
• наявність цукрового діабету або переддіабету.

2. Для моніторингу серцево-судинного ризику після серцевої події, динаміки показників під час лікування.

3. У комплексі з іншими тестами у діагностиці захворювань, які можуть вплинути на рівень ліпідів, таких як панкреатит, хронічна хвороба нирок, зниження функції щитоподібної залози (гіпотиреоз).

4. Усім для скринінгу та оцінювання ризику розвитку серцево-судинних захворювань в складі щорічного Check-Up.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: