2162. Treponema рallidum, антитіла IgG

Антитіла IgG до Treponema pallidum свідчать про наявну, хронічну або перенесену інфекцію. Дослідження використовують для підтвердження сифілісу, оцінювання ефективності лікування та профілактичного скринінгу – зокрема під час вагітності, у донорів і перед хірургічними втручаннями.

Treponema pallidum – спірохета, що є збудником сифілісу – системного інфекційного захворювання, яке передається переважно статевим шляхом, але можливі також трансфузійний і вертикальний (від матері до дитини) шляхи передачі. Хвороба має поетапний перебіг: первинний, вторинний, латентний і третинний сифіліс, кожному з яких притаманні свої клінічні особливості або тривалий безсимптомний перебіг.

Антитіла IgG до T. pallidum з’являються приблизно через 3-4 тижні після інфікування та можуть зберігатися довічно, навіть після успішного лікування. Їхня наявність свідчить про інфекцію в анамнезі або перехід у хронічну форму. Тест на IgG входить до складу трепонемного скринінгу, і його застосовують як базовий метод виявлення сифілісу, зокрема в разі безсимптомного перебігу або випадкового виявлення під час профілактичних оглядів.

Оскільки IgG не дає змоги визначити активність процесу, для оцінювання фази захворювання його результати інтерпретують разом із:

• антитілами IgM (гостра або нещодавно перенесена інфекція);
• нетрепонемними тестами (RPR, VDRL) – знижуються після лікування, і їх використовують для моніторингу динаміки.

У разі первинного позитивного IgG рекомендовано підтверджувальне трепонемне дослідження – TPHA, TPPA або immunoblot.

• За підозри на активний або латентний сифіліс.
• У пацієнтів із позитивним IgM або RPR для підтвердження діагнозу.
• Усім вагітним – обов’язковий скринінг, щоб запобігти вродженому сифілісу.
• Парам перед плануванням вагітності, ЕКЗ або ІКСІ.
• Донорам крові, органів, тканин.
• Пацієнтам перед хірургічними або інвазивними процедурами.
• Для ретроспективного оцінювання інфекційного статусу після випадкових або ризикованих статевих контактів.
• Для контролю ефективності лікування сифілісу – у поєднанні з RPR / VDRL у динаміці.

• Венозна кров

Для виключення факторів, що можуть впливати на результати досліджень, рекомендуємо дотримуватися таких правил підготовки: